Славетний син великого народу

І милосердному молюсь,
Щоб ви лихим чим не згадали…
Т. Г. Шевченко

У березні 2016 році вся світова громадськість відзначає 202-річчя від дня народження геніального поета України – Тараса Григоровича Шевченка.

Протягом двох століть твори Шевченка активно друкувалися як в Україні так і поза її межами. З’явився величезний пласт літератури, яка досліджувала різноманітні аспекти многогранної Шевченкової творчості. Вітчизняні та зарубіжні шевченкознавці наводять різні думки і інтерпретації спадщини письменника, але майже всі, шукаючи ключ до його творчості, знаходять його в українській народній поезії.

Т. Г. Шевченко підняв на найвищий рівень ту дорогоцінну духовну спадщину, яку протягом віків створювали українські безіменні генії – творці народних пісень. Він здобув українській літературі загальне визнання і гідне місце в ряду національних культур світу, і, за словами Рауля Чилачави, «одним із перших гарантував вічність своєму народові, своїй мові, своїй культурі».

Міжнародний жіночий день

   
  Виникло це свято як день боротьби за права жінок. 8 березня 1857 року в Нью-Йорку зібралися на маніфестацію робітниці швейних та взуттєвих фабрик. Вони вимагали 10-годинний робочий день, світлі та сухі робочі приміщення, рівну з чоловіками заробітну плату.    

      У 1910 році на Міжнародній конференції жінок-соціалісток в Копенгагені, Клара Цеткін виступила з пропозицією про святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, яке прозвучало, як заклик до всіх жінок світу включитися в боротьбу за рівноправ'я. Відгукуючись на цей заклик, жінки багатьох країн включаються в боротьбу проти злиденності, за право на працю, повагу до своєї гідності, за мир.

Цікаві факти
Свято жінок було ще у стародавньому Римі. Існував день, в який вільно народжені жінки отримували подарунки від своїх чоловіків, а рабині мали щось на зразок вихідного - господині будинку дозволяли їм в цей день відпочивати. Що не день солідарності жінок!

8 березня є національним вихідним також в Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не «міжнародних», а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді.